Що робить кохання з чоловіками?

Цікаво спостерігати за закоханими хлопцями, зовні по ним зазвичай нічогісенько не видно, але якщо відкинути стереотипи та поглянути глибше — можна роздивитися безліч цікавого й такого, про що ніколи б ніхто і не подумав...

Нижче слова звичайного комп'ютерщика, але в середені б'ється справжнє серце, котре кохає...

...я люблю цей світ, він мені нагадує про тебе... він красивий, чарівний, прекрасний і неповторний... він дуже схожий на тебе, ти створила цей світ...

Знаєш, побачивши тебе, тоді, в перше, я закохався в тебе... Я сам ще того не розумів, але я вже кохав тебе... Твій голос, такий чарівний і милий, він манив і притягував, п'янкі звуки заворожували все більше і більше... Ти дуже гарно виглядаєш навпроти вранішнього світла, то був неповторний день, то був перший день нашого життя...

Я ніколи не бачив таких очей, вони повні щирості і доброти. Від тебе не можливо відірвати погляд... Ми вже достатньо довго разом, але й досі моє серце калатає і вибивається з грудей перед тим як я наберу твій номер телефону... Кожне побачення з тобою на стільки неймовірне, що важко повірити у реальність цього щастя...

Щастя... Дякую тобі за те, що розфарбовуєш мій світ яскравими фарбами, дякую тобі за посмішки на моєму обличчі, дякую за шалені хвилини справжнього щастя...

А ти пам'ятаєш, як ми перше взялися за руки? То був вечір в твоєму місті, і натовп хотів роз'єднати нас, але ми схопилися за руки і я відчув, як наші душі доторкнулись одна до одної... Я так не хотів тоді тебе відпускати!

А перший поцілунок? Це одна з найкращих миттєвостей мого життя! Солодкий мед твоїх вуст, і перший крок, щоб взяти тебе в обійма... і тихі звуки Крихітки Цахес...

Перше зізнання у коханні... Від щирого серця, я не міг більше мовчати, я кохаю тебе! Знаєш, я й досі відчуваю те тепло, котре отримав після твого “І я тебе теж кохаю”... Це приємно, дуже приємно... Я й досі впевнений у своїх почуттях!

Життя інколи буває несправедливим, воно то кидає нас обличчям у калюжу, а наступної миті вже носить нас на руках даруючи подарунки... Але хочу сказати одне — я вдячний долі за те, що вона дала мені шанс зустрітися з тобою! І тобі велика подяка, що обрала мене своїм хлопцем, для мене це велика честь.

Я завжди буду з тобою, я ніколи не залишу тебе, і ніколи не зраджу нашим почуттям. Я буду поруч, і може зараз між нам сотні кілометрів, але пам'ятай, усім серцем і душею я поруч з тобою...

Я кохаю тебе, моя пташко!

Отак от, а хто міг подумати, що в середені хлопця у військових черевиках, котрий днями й ночами дивиться в свій монітор може таке творитися? Отож відкидайте шаблони і кліше, уважніше придивляйтеся до навколишніх, світ зовсім не такий, яким здається на перший погляд!