Деякі особливості заручин

Поки інший автор пише статті про свої фантазії у першу шлюбну ніч і піддається на спокусу продовжити їх і ввідкрити свої справжні бажання, я скромно писатиму про традиційне святкування весілля на Україні, а саме такої його частини як заручини. Отже, заручини влаштовуютьабо після або до сватання разом з оглядинами, запрошуючи усіх гостей нареченої та нареченого. Обряд проходить у тій же послідовності, що й сватання: приходять старости, починаютьсвоє оповідання, але з іншими доповненнями. Молода ж виносить знову рушники і перев'язувала ними сватів та молодого, дарувала дарунки.

Слала зоря до місяця:
О, місяцю-товаришу,
Не заходь ти раніщ мене;
Зайдемо обоє разом,
Зрадується звір у полі,
Зрадується гість у дорозі!
Слала Маруся до Михайла:
— Ой Михайло, мій суджений,
Не сідай ти на посаду,
На посаду раніш мене;
Сядемо обоє разом,
Звеселимо ми два двора:
Ой перший двір — батька твого,
А другий двір — батька мого.

А от на Донбасі цей процес має назву «рукобиття» або «могарич», на який кликали в першу чергу хрещених. Це дійство відбувалося у хаті молодої.

Показували «молоду» — садили якусь чужу жінку, а молдий повинен був впізнати, це його наречена чи ні. А потім вже виводили саму молоду.

Староста з боку молодої, найчастіше її дядько, пропонував молодим взятися за кінці рушника, сам брався за його серелину і вів молодих на посад — найпочесніше в хаті місце — на покуть. Піфсля цього накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, звверху — руку хллопця і перев'язував рушником. З цього моменту починали співати:

Ой добре, добре буде, моя мати,
Моє сватання пити,
Та не добре буде, моя мати,
Моє ділечко робити.

Після того частування, що проходить у супроводі чисельних пісень, молодих виводять із-за столу за хустку для участі в танцях. Після танців молоді вертаються до столу і починають обмін подарунками. Молода всіх присутніх обдаровує хустками або сорочками (які сама і вишила!).

Так завершуються заручини, після яких запрошують усіх на розглядини, щоб подивится, як живе молодий, чи заможний, скільки хліба та худоби має. Іноді сім'я молодого вдавалася до хитрощів — позичали у сусідів худобу, щоб здатися більш заможними.