пʼятниця, 13 червня 2008 р.

Чому я проти білого

Ви колись мріяли не про біле і навіяне загалом весілля? Не про білу сукню, не про купу гостей, не про весільний торт, не про нареченого у смокінгу, не про букет, не про тамаду і ще купу речей, що входять до складу пакету «Стандартний» («класичний» закреслюю)?

Я ніколи. Але я не мріяла і про саме весілля, тому і про додатки теж. Але бралася за цей блог з думкою "не". Тому що існує купа сайтів, організацій, людей, що запропонують вам послуги, яких ніби нема у інших, але загорнуть це все у звичний формат.

Невже ми варті того, щоб святкувати свій день, початок сім'ї за встановленими правилами і уявленнями? Може, для когось і нема нічого дивного у тому, щоб зробити все так, як хочеться, себто за моделлю. Можливо, і я сама так зроблю.

Повернемося до маленьких бажань кожної людини, що інколи спливають у голові і стимулюють до активних дій. Це насамперед думка, що ти неповторний, «не такий». Таке собі переконання, що ти можеш запропонувати щось нове або створити. І це справді є правда, бо іншого такого нема. Тільки ці думки не можна тримати просто в голові, їх краще висловлювати, а ще краще реалізовувати.

Тому я сумніваюся, що кожен з вас хотів би відсвяткувати якусь подію, зокрема весілля, так як всі: за правилами ринку, послуг, мислення, точніше, його відсутності. В противному випадку людина перетворюється в довічного споживача послуг і його рабом.

 
Весілля.blogspot.com       Розробка дизайну - студія Vip Art House