Заручини

Задовго до сватання відбувалися заручини — звичайно місяців за два-три. молода пара йшла до священника і домовлялися про шлюб. За 40 днів до шлюбу священник виголошував з амвона перші заповіді такого-то парубка і такої-то дівчини. Заповіді повторював тричі, щоб кожний, хто мав якісь претензії до майбутнього подружжя, міг виказати їх священникові. По перших заповідях у сім'ї нареченої проводли заручини за участю батьків і рідних обох — парубка і дівчини.

Часом батьки, виходячи з господарських розрахунків, заручали дітей ще в ранньому віці (так, було і в нас таке). Але найчастіше хлопець, умовившись з дівчиною, сповіщав про це своїх батьків і з рідним дядьком ішов у її сім'ю домовлятися. коли батьки дівчини згоджувалися на одруження, то домовлялися про час сватання. Якщо хлопець був з іншого села, батьки нареченої йшли на оглядини, щоб дізнатися, наскільки заможньо живе претендент у чоловіки їх доньки.

Традиційне весілля в Англії

Більшість весільних традицій Англії сформувалися до вісімнадцятого століття. З того часу в основі подружжя дежить все-таки кохання.

Заручини та заручення.

Традиційно заручення вважається лише початком подружніх сосутнків. З моменту, коли хлопець дарує дівчині кільце, вони вважаються парою. Заручини можливо розірвати або продовжити на достатньо довгий термін. Проте, як правило, вони закінчуються весіллям. Нещасливим для зурачин вважається травень. А щасливим днем для походу під вінець у англійців вважається середа.

Весільний кортеж та церемонія.

У церкву прийнято ввідправлятися у першій половині дня. Наречений, наречена та родичі — на конному екіпажі, молоді чоловіки — на коняхю В селах та передмістях друзі нареченого стріляють із рушниць, щоб відігнати злих духів. Першими до священника прямують наречена у супроводі батька, за нею слідує наречений. Батько передає нареченому руку доньки. Після церемонії молода дружина кидає в повітря весільний букет. Вважається, що та з подруг нареченої, яка його підійме, вийде заміж в цьому ж році.

Святкове застілля.

Влаштовують його в домі батьків. Святкування може продовжуватися кілька днів, але не більше тижня. Центр програми — весільний пиріг, який розрізає сама наречена.

Заручини...?

Блукаючи нетрями павутини шукаю інформацію про заручини. Нічого конкретного немає, але на сайті одного тур-оператора знайшов крихти знань.

В давнину велике місце у дошлюбних стосунках мали заручини. Заручини передували вінчанню. Бувало й таке, що батьки заручали свою доньку чи сина ще з самого дитинства, це робилось для того, щоб утримати багатство або добрі віднсини між окремими сім'ями. Заручини відбувалися в обов'язковій присутності священика, який благословляв і освячував перстені, що потім носили хлопець і дівчина.

Часто бувало і таке, що молоді люди заручались таємно, коли відчували загрозу, що їх розлучать. В такому випадку вони разом з священиком знаходили потаємне місце і там проводили весь обряд заручин, під час якого священослужитель читав проповідь і посвячував обручки. Обмінявшись обручками дівчина дарувала парубку хусточку, зроблену своїми руками, яка символізувала вірність коханому. Таку пару уже ніхто не мав права розлучити.

Тривалість часу між зарученням та одруженням є необмеженою.

Чим помітно вирізняється обряд заручин — це відсутністю необхідності церкви для проведення обряду. Заручитись можна в будь-якому місці в присутності священика та свідків.