Сказати квітами
Спочатку букети складали з прянощів, куди входили кріп, селера, петрушка, кмин. Гості дарували їх господині, а вона прикрашала ними страви.
Коли почали робити букети з квітів, зародилася і мова квітів. З’явився і словник, що містить необхідні відомості для з’ясування стосунків мовою квітів. Волошки символізують довір’я, конвалії і бузок – оновлення, лілея – чистоту. Якщо в Європі фіолетовий колір символізує дружбу, велич, розкіш, то в Японії – сум, біль. В англійців незабудка означає любов, в Україні вона пов’язана з пам’яттю.
За іншими джерелами, мова квітів народилася на Сході. Її створили жінки. Позбавлені товариства, вони не сміли часто відкривати обличчя, тож перенесли на квіти всі відтінки свого настрою, почуттів. Виниклі одного разу асоціації поступово перетворювалися в стійкі символи, завдяки яким можна було вести розмову. З'явився навіть спеціальний словник, що містив необхідні для пояснень дані. Так, азалія означала печаль, викликану самотністю, число пуп'янків гіацинта - день зустрічі, кількість дзвіночків - годину побачення… В XIV столітті мова квітів проникає у Францію, далі - в Англію і поширюється по всій Европі. Волошки символізують довіру, марґаритки - згоду, конвалія і бузок - оновлення, лілія - чистоту, гвоздика - пристрасть. Гілка олеандра каже: "Я зачарований тобою". Жовта троянда питає: "Чи щире кохання?" Гілка куща троянди відповідає: "Ні!", а єдиний листок - "Так!" З часом з'являються розбіжності у "прочитанні" мови квітів. У всіх країнах Европи фіолетовий колір став означати дружбу, велич, розкоші, гідність, а в Японії - печаль і біль. У англійців незабудка означає кохання, а в Росії - пам'ять. Те, що один і той же колір має кілька значень, говорить лише, що одна і та ж квітка в різних життєвих ситуаціях може сказати своє особливе слово. Значення має і розмаїття відтінків. Червоний колір у нас - символ життя, кохання і - донедавна - революції; рожевий - молодості; жовтий - переважно чомусь розлуки, хоча взагалі-то це колір лідерства; зелений - надії, спокою, миру; синій - вірності і довіри; чорний - і скорботи, і урочистості; білий - чистоти, ніжності, цнотливості. Троянди, білий бузок, яскраві хризантеми, гвоздики, гладіолуси, кали, лілії - квіти святкові, ювілейні. Букет для нареченої сьогодні не обов'язково повинен бути білим - головне, щоб була гармонія. Можна - і треба! - дарувати квіти чоловікам (вони також великі романтики, тільки часто старанно це приховують), але вибирати яскраві, великі, на високих стеблах.
Отже:
Азалія - туга, самотність.
Айстра - сум.
Гвоздика біла - смуток, довіра, чистота.
Гвоздика червона - мужність, стійкість, палке кохання.
Гіацинт - забава, смуток. За кількістю пуп’янків на квітці “призначався” день зустрічі.
Гладіолус - дружба, вірність, пам’ять, шляхетність.
Дзвоники - балакучість. Дзвоники за кількістю квіток “уточнювали”час побачення.
Дзвоники польові - вдячність.
Жоржини - визнання.
Конвалія - приховане кохання; щастя, яке повернулося; чистота, ніжність, вірність.
Лаванда - сповідь, “не розумію тебе”.
Лілія біла - чистота, надія, юність, мир.
Лотос - чистота, цнотливість,родючість.
Мак - краса, молодість, утіха.
Мальва - краса, холодність, надія.
Мімоза - сором’язливість.
Нарцис - гордість, самозакоханість, сумне кохання, щасливий шлюб.
Орхідея - любов, краса.
Півонія - довголіття, любов, сором’язливість, гордість, надія.
Підсніжник - втіха.
Пролісок - ніжність, чистота, вірність.
Троянда біла - мовчання.
Троянда в бутоні - серце, що не пізнало кохання.
Троянда жовта - зрада, сумнів у щирості кохання.
Тюльпан - кохання, гордість.
Фіалка - сором’язливість, скромність, чарівність, вірність, освідчення в коханні, привабливість, смуток.
Хризантема - ясність розуму й душевна чистота, щастя, успіх, удача, невинність, мудрість, довголіття; вірність. Хризантеми білі на Сході та в Європі - символ жалоби, смутку.
Ромашка - кохання і мир, квітка для ворожіння.
Дякую і цьому сайту теж
