Пісні на дівоч-вечір

Дівич-вечір по-українськи... На Слобожанщині він проходив у молодої вдома, уся молодь збиралася на вареніки з сиром, сир для яких мати заздалегідь запасала, а дівчата-дружки ліпили вареники та співали весільних пісень. Також вилися весільні вінки під супровід таких пісень:

Ой надлеетіли гуси-лебеді на наш двір,

Та й нанесли розмай-зіллячко нам на стіл.

Ой що ж ми будемо з того зіллячка робити? -

Просити Марусю, щоб її віночок увити.

просили благословення та рідних молодої:

Благослови, Боже, і отець, і мати,

Будемо вінок зачинати.

Один з вінків, у якому неодмінно мусить бути барвінок, плели для молодої:

Благослови, Боже,

І отець, і мати,

Своєму дитяті

Барвінковий вінок вити.

Трохи менший вінок - для молодого. Дівчата працювали та співали ритуальні пісні:

Перед нашими воротами

Гуло, гуло два голубоньки

Гули, гули, догували,

Як ми вінки довивали.

Решту вінків з м'яти та рути роздавали дружкам молодої. Молода співала:

Вийте, дівоньки, собі і мені

Собі звийте з рути-м'яти,

Мені звийте з барвіночку...

А чому саме з барвінку? Тому що вважалося, що зелений барвінок - то символ тривалого кохання.

Вінки мали релігійне значення у шлюбі:

А в суботу проти неділеньки

Розтворили небо;

... видко біля претсолу

Мати Зристова

Плете віночок стоя.