Три дивні для мене речі

Вам доводилося танцювати з нареченою? Або бути облитою шампанським з ніг до поясу? Або ж споглядати, як ваш коханий лазить руками під спідницею у незнайомої дівчини? І хоч до останнього я ставлюся з повним розумінням, все одно прикольно нагадати про це своїй половинці. Зізнаюся, поки що цього не робила, залишила на потім. Так, на другому весіллі, було більш цікаво за рахунок відсутності родичів і більшої кількості обрядів. Дивно, але на другому весіллі, що було у Києві, не відламували коровай, його просто нарізали шматками свати і роздавали разом з горілкою усім гостям, щоб ті його скуштували і побажали молодим щастя. Чи дітей - то за смаком кожного. А хтось побажав кораблика долі.

По-своєму зворушливим був момент, коли знімали фату (як колись віночок), щоб пов'язати платок. До того ж, знімав фату наречений, хоч моїй сестрі знімала її мама, а одягала платок в обох випадках вже свекруха. Воно і зрозуміло. У нас ніколи при цьому наречену не садили на подушку, що відповідно, робили києвляни. Кожна дівчина по-своєму переживає цю мить, важко навіть уявити себе на їхньому місці, а ми, гості, лише спостерігаємо, от хто точно сприймає це найбільш трагічно, так це батьки (їхніми очима завжди все перебільшено).

Ніколи не любила цей звичай, він єдиний, що навіює смуток, про які сумні нотки можна казати під час найщасливішого дня? Напевно, варто позаморочувати голову з приводу того, як перетворити це дійство на свято, все ж таки, віддаєшся найблизкішій людині!

Знявши фату, молода дружина починає свій танок, приміряючи її на кожну незаміжню дівчину, починаючи з дружки. Теж доволі цікаво опинитися під убором тільки-но ставшої колишньою нареченої. Мені сказали, що пасує. Вірю. А мій, до речі, піймав підв'язку, що було головним завданням на весіллі. Тому і довелося вдягати її на ту дівчину, яка піймала букет. Та довго ламалася, соромилась чи просто "выделывалась", але тамада зламав її волю. Чому б інколи не пограти на публіку? Так би мовити, за правилами шоу.

Відрадою для усієї присутньої молоді було "гірко", яке дунало з нашої сторони практично кожні 5 хвилин, і це при тому, що випито з нашого столу було менш за всіх. Чесно, не хочу такого ж на своєму весіллі, не розумію таких показних вистав. Хіба що задати жару і показати всім, як треба цілуватись.

Щодо шампанського, то це терпіти довелося не мені, а тещі. Є такий звичай, зазвичай на другий день, чоловік вмиває ноги своїй тещі і взуває її у нову пару. Наш наречений-чоловік вирішив помити ноги солодким алкоголем, не заздрю їй, липнуло їй нове взуття.

Загалом весело було, от музика підкачала. Ну що? Треба ж було сказати своє "фє".